До складу спадщини НЕ входить право користування земельною ділянкою, яке підтверджується актом на право користування померлої особи ( ВСУ від 5 жовтня 2016 р. у справі № 6-2329цс16)

Фабула судового акту: Постанова ВСУ черговий раз нагадує, що треба оформлювати або переоформлювати правовстановлюючи документи на землю за новим ЗК України. Таке поняття як право користування на підставі акту на право постійного користування відходить у небуття, тому тим у кого користування на землю досі підтверджено подібним документом слід нарешті його переоформити.
Цікаво, що ВСУ підтвердив, що успадковується і право емфітевзісу, і право суперфіцію, і право сервітуту, проте право користування померлої особи на земельну ділянку зі смертю припиняється та не може бути включено до складу спадщини.
Аналізуйте судовий акт: Земельний сервітут відбувся! ВСУ підтвердив в Одесі право безопллатного проходу та проїзду на транспортному засобі через приватну земельну ділянку (ВСУ від 19 лютого 2016р.)
Спадкоємець має право вимагати визнання за ним права власнсті на неприватизовану квартиру, тільки якщо спадкодавець при житті висловив волю на приватизацію цієї квартири (Постанова ВРУ у справі № 6-121цс13 від 11 грудня 2013р.)

Після смерті боржника відбувається заміна його в кредитному зобов’язанні на спадкоємця, який надалі несе відповідальність перед банком у межах вартості майна, одержаного у спадщину (ВССУ від 14 грудня 2016р. у справі 557/950/15-ц)

Фабула судового акту: Цілком логічна та справедлива постанова ВССУ, яка демонструє нам, що все ж таки існують випадки, коли економічно вигідно відмовитись від спадщини. Випадки, коли позичальник – боржник помирають звичайно непоодинокі. Після них залишаються іпотечні квартири, заставлене майно, нараховані штрафні санкції та просто борги підтверджені розписками. І тоді у спадкоємців виникає питання приймати чи не приймати спадщину?
ВССУ застосував у цій постанові ст. 608 ЦК – відповідно до якої «зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.» Отже, якщо є спадкоємці, які вступили в спадщину, вони можуть виконати зобов’язання перед банком. Після вступу у спадщину відбувається заміна боржника у кредитному зобов’язанні і таким чином воно не припиняється.

Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області запрошує на стажування

Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, на підставі наказу Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 19.05.2017 № 86/07 запрошує  громадян України віком до 25 років, які є студентами третього і вище курсів вищих навчальних закладів за спеціальностями галузі знань "Право" або отримали вищу освіту у галузі знань "Право" та не перебувають на посадах державної служби, на стажування в апараті  Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області та територіальних органах державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області. 
 

Коментар фахівця: Представництво сторін у виконавчому провадженні

Статтею16 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено представництво сторін у виконавчому провадженні. Цією статтею визначено, що сторони виконавчого провадження можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників.

При цьому, особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням суду зобов'язаний вчинити певні дії особисто.

Повноваження представника сторони виконавчого провадження — фізичної особи повинні бути підтверджені нотаріально посвідченою довіреністю.

Міністерство юстиції, Державне казначейство України та Державна судова адміністрація підписали лист про виконання судових рішень щодо стягнення судового збору, накладення штрафу.

З метою напрацювання єдиного підходу та визначення механізму виконання рішень судів зазначеної категорії за участю представників ДСА України, Міністерства юстиції України та Державної казначейської служби України проведено нараду, за результатами якої підписано спільний лист, яким були внесені зміни до частини четвертої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", котрі передбачають, що за рішеннями про стягнення судового збору про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.
Виходячи із підписаного листа, учасники наради вирішили, що оригінали виконавчих документів про стягнення судового збору з державного органу направляються судами до ДСА України, як стягувачу, для подальшого пред'явлення для виконання до органів Держказначейства.

Коментар фахівця: проблеми звернення стягнення на частку майна у статутному капіталі

Порядок звернення стягнення на мано боржника визначається розділомVII Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, стаття 53 вказаного закону визначає звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, так
1. Виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.
Зазначені особи зобов’язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.
2. Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку.

Коментар фахівця: доступ державного виконавця до відомостей, що складають нотаріальну таємницю

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження», яким передбачено зміни до Закону України «Про нотаріат» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12). Зокрема, доповнено статтю 8 Закону, яка регулює питання нотаріальної таємниці.
Відтепер, під час здійснення виконавчого провадження в разі необхідності державний виконавець має право отримувати від нотаріуса:
- довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи;
- інформацію про вступ фізичної особи у права спадкоємця.

Коментар фахівця: Виконання рішення суду про поновлення на роботі

Конституцією України кожному гарантовано можливість звернення до суду з метою захисту своїх прав. Судові рішення ухвалюються іменем України, є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Примусове виконання судових рішень покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Порядок примусового виконання рішень визначається Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. (далі – Закон), Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом МЮУ від 02.04.2012 № 512/5 в редакції Наказу МЮУ від 29.09.2016 № 2832/5 (далі – Інструкція), іншими законами та підзаконними актами.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника є рішенням немайнового характеру, яке має певні особливості при виконанні.

Коментар фахівця: Виконання рішення суду про вселення стягувача

На органи державної виконавчої служби законодавством покладено виконання рішень як майнового, так і немайнового характеру. До переліку рішень у немайнових спорах Законом України «Про виконавче провадження» віднесено низку рішень, за якими боржника зобов’язано особисто вчинити певні дії на користь стягувача, або утриматися від здійснення таких дій, зокрема таким є рішення:
- про поновлення на роботі;
- про вселення стягувача;
- про виселення боржника;
- про відібрання дитини;
- інші рішення, за якими боржника зобов’язано особисто вчинити певні дії на користь стягувача чи утриматися від здійснення таких дій.
Розглянемо більш детальніше виконання рішень судів про вселення стягувача.
У ст. 47 Конституції України проголошено: « Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду».