На охороні суворих інтересів Закону

    Професія державного виконавця – це професія фахівця, яка потребує наполегливості, вміння довести боржнику необхідність виконувати судові рішення, а якщо останній ігнорує законність - вживати заходів примусу. Існування самого лише судового рішення не є запорукою успіху в його виконанні. А тому сподівання щодо обрання мною професії не залишилися марними – я як юрист державного рівня, є постійним учасником судових засідань, моя повсякденна діяльність пов’язана з постійним спілкуванням з громадянами, установами та організаціями, виїздами по території району з метою перевірки майнового стану боржників, постійна взаємодія зі стягувачами, судами, правоохоронними органами тощо – це лише маленька частина роботи моїх колег - державних виконавців.

      У своїй роботі державні виконавці керуються цивільним, кримінальним, адміністративним законодавством, різними підзаконними актами, але основний Закон виконавців – Закону України «Про виконавче провадження», нова редакція якого набрала чинності зовсім нещодавно 05.10.2016 року. Новою редакцією внесено суттєві зміни до виконавчого провадження та розширено коло повноважень державних виконавців.
      Доволі часто боржник, свідомо відмовляючись від виконання рішення суду, незважаючи на попередження виконавця вважав, що державний виконавець окрім своїх вимог не матиме ніякого практичного пливу – але доволі часто ситуація змінюється корінним чином, коли державний виконавець переходить до стадії примусового виконання рішення. Непоодинокі випадки у практиці виконавців, коли на вимогу державного виконавця банківські установи арештовують рахунки боржників, а кошти, які на них обліковуються, перераховуються на рахунок стягувача.                        

   Неодноразово на практиці траплялося й так, що боржник, намагаючись уникнути виконання рішення суду намагався продати своє рухоме та нерухоме майно – але на нього вже завчасно було накладено арешт, а тому при неможливості його продажу боржник повинен був скоритися вимогам закону – і рішення суду завжди виконувалося. Відтак державним виконавцем застосовуються норми закону щодо арешту майна та рахунків боржника, примусового списання з рахунків коштів, тощо.            Крім цього, сучасне технічне обладнання та програмне забезпечення відділу дає змогу оперативно накласти арешт, внести до реєстрів відомості про борги особи та заборонити будь-яким установам та особам продаж майна боржника - а тому навіть невеликий штраф за дрібне адміністративне правопорушення може стати наслідком для серйозних рішень державного виконавця відносно боржника. Постановою про відкриття виконавчого провадження боржник за виконавчим провадженням автоматично реєструються у Єдиному реєстрі боржників, що унеможливлює йому у подальшому здійснення будь-яких реєстраційних дій з майном, хоч то придбання, продаж, прийняття у спадщину, отримання в дарунок.

   Звичайно, державний виконавець не може мати фізичного впливу на боржника – це не входить до його повноважень. Але державний виконавець має право звернутися до суду із поданням про надання йому вмотивованого дозволу на примусове входження – це питання вирішується судом негайно, у день надходження подання. У випадку позитивного рішення суду, державний виконавець залучає працівників поліції для охорони безпеки громадського порядку та в примусовому порядку проникає до житла боржника – навіть якщо останній проти цього. Наведу приклад, коли у липні 2016 року державним виконавцем було здійснено примусове входження до помешкання громадянина К. по вулиці Пушкіна, який був дуже проти цього – відмовлявся відкривати двері, затуляв собою хвіртку – але працівники Михайлівського районного відділення поліції швидко приборкали порушника порядку, а логічним результатом стало примусове відкривання дверей та перевірка майнового стану боржника.          

   Аналогічний випадок відбувся й у липні 2015 року – дружина боржника Г. повідомила у телефонному режимі виконавчій групі про те, що вона відсутня вдома, незважаючи на отриману вимогу державного виконавця про надання майна боржника для проведення опису, але дізнавшись про прийняте рішення про примусове входження, відкрила державним виконавцям двері. Цього ж дня з 10 до 17 години нами було проведено опис й арешт майна (меблів, побутової, аудіо-, відео- та оргтехніки, господарського приладдя, декоративних предметів тощо). Враховуючи те, що боржник разом із родиною постійно перешкоджав державним виконавцям, було прийняте рішення про вивезення усього описаного майна за місцем його реалізації до м. Запоріжжя. Члени сім’ї, не бажаючи позбавлятися нажитого тяжкою працею громадянина Г. майна, були змушені викупати його на електронному аукціоні, таким чином погашаючи борги. Станом на сьогоднішній день, боржник щомісяця сплачує кошти в рахунок погашення боргу самостійно – тобто верховенство рішення суду переважило самовпевненість та амбіції боржника. Все це стало можливим завдяки вмілому застосуванню державними виконавцями норм цивільного права та процесу.
   У певних випадках боржник намагається покинути місце свого проживання та виїхати за межі області або України, тоді державний виконавець звертається із відповідним поданням до суду про оголошення у розшук боржника. Відділення поліції на підставі ухвали суду розпочинає оперативно-розшукові заходи, про що повідомляє Михайлівський районний відділ державної виконавчої служби. Так, наприклад ухвалою суду у липні 2016 року було оголошено у розшук мешканця села Бурчак боржника Ш., якого пізніше виявили на території Василівського району Запорізької області, а матеріали провадження передано до відповідного відділу державної виконавчої служби.
   Додатковими заходами примусового виконання рішень якими державний виконавець може додатково спонукати останнього виконати судове рішення є й накладення адміністративних стягнення на боржників. Прикладом може служити ситуація, коли керівник підприємства «Л.» відмовився поновлювати згідно рішення суду на роботі громадянина Ч. Незважаючи на мої вимоги, керівник Т. не поновлював працівника на роботі, в зв’язку з чим на нього у січні 2016 року було накладено два штрафи про адміністративне правопорушення – на загальну суму 2040 гривень. Незважаючи на судове оскарження постанов державного виконавця, керівника підприємства було визнано у вчиненні адміністративного правопорушення та таким чином змушено поновити працівника Ч. на роботі. На виконання виконавчих документів немайнового характеру, так як заборона вчинення певних дій, відібрання дитини, поновлення на роботі та інше законом виділено окремий розділ.
   Користуючись нагодою хотілось б попросити боржників не зволікати зі сплатою коштів за надані комунальні послуги, адміністративних штрафів, інших платежів, адже при надходженні виконавчого документа до відділу автоматично сума до стягнення зростає на суму 10% у вигляді виконавчого збору та існує інша стаття закону, якою передбачено стягнення з боржника витрат виконавчого провадження згідно калькуляції витрат. До того ж пропонуємо звертатись за консультаціями до працівників відділу, за наданням роз’яснень законодавства стосовно виконавчого провадження, з метою унеможливлення позбавлення боржників набутого майна та коштів. Боржники разом з державними виконавцями мають змогу та законодавчо визначені норми подолання нелегких життєвих ситуацій.

Старший державний виконавець Михайлівського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Солоткіна Юлія Олександрівна