Нова професія – приватний виконавець

Необхідність у комплексній реформі примусового виконання рішень судів та інших органів виникла через надзвичайно низькі показники виконання судових рішень, а також низьку мотивацію праці державних виконавців.
2 червня 2016 року Верховна Рада України прийняла закони «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень» та «Про виконавче провадження», які були розроблені радою по судовій реформі при Президентові України та Міністерством юстиції і спрямовані на підвищення ефективності діяльності органів та осіб, які здійснюють примусове виконання. 5 січня 2017 року набули чинності відповідні положення цих законів, які дають початок функціонуванню інституту приватних виконавців.
Отже покладено старт новій юридичній професії: приватним виконавцям надано статус суб’єкта незалежної професійної діяльності, вони будуть функціонувати поруч із державною виконавчою службою та виконувати функції з примусового виконання рішень судів та інших органів.
До кандидатів висувається вимога щодо проходження стажування, втім від нього звільнені особи, які мають стаж роботи державного чи приватного виконавця, адвоката, нотаріуса, арбітражного керуючого не менше одного року або помічника приватного виконавця не менше двох років.
Навчання осіб, які хочуть стати приватними виконавцями, проходитиме в Інституті права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України. Інститутом розроблено та погоджено План навчальних курсів, відповідно до якого загальний строк навчання становить 23 дні. Після проходження навчання та стажування охочі стати приватними виконавцями повинні скласти кваліфікаційний іспит, який буде організований Мін’юстом. Особа, яка успішно склала кваліфікаційний іспит, отримує посвідчення приватного виконавця. Наявність посвідчення, страховки та відповідно обладнаного офісу дають підставу для внесення особи до Єдиного реєстру приватних виконавців, після чого вона може розпочинати свою діяльність.
Ця служба має бути ефективнішою у зв’язку із конкуренцією не тільки між державними та приватними виконавцями, а також у приватних виконавців між собою. Це сприятиме скороченню термінів виконання, зниженню витрат, покращенню якості та сервісу обслуговування стягувачів.
Запровадження інституту приватних виконавців сприятиме значному збільшенню кількості фактично виконаних рішень, створенню додаткових робочих місць, зменшенню видатків державного бюджету на фінансування органів ДВС, будуть усунені корупційні ризики під час примусового виконання рішень за рахунок встановлення чіткої та прозорої системи контролю.
Новий закон зацікавив також і державних виконавців. Якщо раніше із низькою зарплатнею вони часто йшли на зговір із боржником про невиконання рішення або затягування процесу, то зараз державні виконавці отримують винагороду у розмір 2% від стягнутої суми, плюс 0,5% для керівника ДВС і його заступників.
Щодо контролю за приватними виконавцями, то такі функції наразі покладені на Міністерство юстиції України. Мін’юстом створені тимчасова кваліфікаційна та тимчасово дисциплінарна комісії. Проте підконтрольними Мін’юсту приватні виконавці будуть тимчасово.
З часом буде утворена Асоціація приватних виконавців України, членство у якій є обов’язковим для усіх приватних виконавців за законом. У Асоціації буде свій кодекс професійної етики, порушення якого вестиме до призупинення або втрати свідоцтва на право займатися діяльністю приватного виконавця.
Запровадження інституту приватних виконавців – це апробована у світі модель, яка вдало працює в багатьох країнах. Наприклад, в країнах Балтії, Франції та Королівстві Нідерландів діють суто приватні системи, де виконання судових рішень повністю покладається на приватних виконавців. В інших державах, таких, як Великобританія, Болгарія, Польща та в багатьох інших країнах Європи, діють змішані системи, в яких державні виконавці співіснують з приватними та досить ефективно виконують свої функції.

 

Державний виконавець
Приазовського районного ВДВС
ГТУЮ у Запорізькій області Х.А. Бабак